Хронічний ендометрит

Причиною розвитку хронічного ендометриту є несвоєчасне звернення до лікаря і відсутність повноцінного лікування, що призводить до хронізації запального процесу. Він у свою чергу провокує патологічні зміни в ендометрії, що виражаються в атрофії і истончении слизової оболонки, утворенню в порожнині матки спайок, поліпів і кіст. Все це створює несприятливі умови для імплантації заплідненої яйцеклітини і сприяє невинесення вагітності. Симптомами цього захворювання є тупі ниючі болі внизу живота, які посилюються перед менструацією, а також ациклічні маткові кровотечі. Наявність незначних кров'янистих виділень, які можуть мати місце в будь-який день менструального циклу, обумовлено неспроможністю базального шару ендометрію, що відповідає за регенерацію функціонального шару після щомісячного відторгнення. При огляді лікар відзначає збільшену щільність і деяку хворобливість матки, розміри її можуть дещо перевищувати норму. Відсутність скарг з боку пацієнтки дозволяє запідозрити наявність патології за звичним викидня на ранньому терміні або безпліддя. Розвитку хронічного запального процесу сприяють внутрішньоматкові втручання, спрямовані на усунення післяпологового кровотечі, недостатня терапія антибіотиками, метою якої було лікування гострої форми ендометриту. Певну негативну роль у розвитку хронічної форми хвороби відіграє знижений імунітет. Неузгоджена робота ендокринної та імунної систем організму, робить його більш уразливим для патогенної мікрофлори. Нерідко симптоми ендометриту з'являються вже після того, як жінка благополучно вирішилася і покинула пологовий будинок. У цьому випадку необхідно терміново здатися лікаря і при виявленні патології пройти лікування. Тільки своєчасно вжиті заходи допоможуть уникнути негативних наслідків запалення і перешкодять хронізації патологічного процесу. Одним з найбільш небезпечних ускладнень ендометриту є зараження крові, серйозно загрожує життю пацієнтки. Діагностика захворювання включає оцінку клінічної картини, збір даних анамнезу, гінекологічний огляд, лабораторні аналізи. Дуже інформативними виявляються гістероскопія та діагностичне вишкрібання ендометрію. Тактика лікування грунтується на результатах медичного обстеження. Специфічний ендометрит лікують за допомогою антибіотиків, які підбирає лікар з урахуванням чутливості патогенної мікрофлори. Проводять внутрішньоматкові промивання антисептичними розчинами. При хронічному запаленні особливо важливо підвищити захисні сили організму, тому призначають імуностимулюючі препарати, біологічні добавки, антиоксиданти, а також курортотерапіі, грязелікування і фізіопроцедури (електрофорез, УВЧ, ультразвук). | ??Ендометрит | хронічний ендометрит | симптоми ендометриту | лікування |