Хронічний тонзиліт у дітей: лікування та профілактика | Вистачить хворіти - портал про здоров'я

        За статистикою у дітей до трьох років це захворювання зустрічається в 3% випадків, у дітей до 6 років - в 7% випадків, а у дітей 12 років - 12% випадків. А серед часто хворіючих дітей кожен другий страждає цим захворюванням. Але хронічний тонзиліт у дітей небезпечний не самим запаленням піднебінних мигдалин, а розвитком різних ускладнень і сполучених патологічних станів. Серед них можна виділити різні нагноєння тканин навколо мигдаликів (абсцеси), сепсис, гломерулонефрит, ревматизм та інші захворювання, асоційовані з БГСА (бета - гемолітичний стрептокок серологічної групи А). Всі ці патологічні стани можуть призвести до інвалідизації дитини і навіть до його смерті. Причиною хронічного тонзиліту у дітей є різні патогенні мікроорганізми (гриби, бактерії, віруси). Найчастіше серед цих бактерій зустрічається БГСА (дивися розшифровку вище). Але крім нього збудниками можуть бути і стафілококи, мікоплазми, токсоплазми, аденовіруси, вірус герпесу та інші. Захворювання починається з ангіни і при поганому лікуванні або в силу інших обставин може перейти в хронічну форму. Особливо часто хронічний тонзиліт виникає у дітей з певним анатомічною будовою піднебінних мигдалин (вузькі і глибокі лакуни в мигдаликах, поганий їх дренаж та інше). При хронічному тонзиліті в лакунах мигдалин утворюється гній, який надалі може виділятися з них і викликати запалення навколишніх тканин. При цьому можливе зрощення тканини мигдалини з піднебінними дужками. З часом лімфатична тканина мигдаликів безповоротно пошкоджується запальним процесом і на її місці утворюється сполучна тканина. Лікування хронічного тонзиліту у дітей Тактика лікування хронічного тонзиліту у дітей залежить від його форми і течії. Лікування даної патології може бути як консервативним, так і оперативним. Консервативне лікування також різна при загостренні і ремісії даного захворювання. Також консервативна терапія ділиться на загальну і місцеву. При ремісії захворювання потрібно проводити 3 рази на рік протирецидивне лікування. При цьому для загальної терапії призначають такі лікарські речовини, як антигістамінні препарати (тавегіл, супрастин), вітаміни, імуномодулятори. Місцеве ж лікування проводиться у вигляді масажу піднебінних мигдалин, полоскання горла різними антисептичними розчинами, промивання мигдалин, введення в лакуни мигдалин різних лікарських препаратів, таких як антибіотики і антисептики. Також використовуються фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, СВЧ, УФО та інше). Але вони використовуються лише поза загостренням захворювання. Все це використовується в якості заходів вторинної профілактики хронічного тонзиліту, про яку йтиметься нижче. Критерієм виліковності служить відсутність ангін протягом 5 років після двох років лікування. У реальних умовах такого домогтися практично неможливо, тому основне завдання проведеного лікування - максимально знизити число загострень. При загостренні дитині призначаються антибактеріальні препарати (ампіцилін, амоксицилін, цефазолін, цефтріаксон, а так само нові антибіотики). Крім антибіотиків застосовують також антигістамінні препарати. Дитина повинна дотримуватися постільного режиму і пити не менше 1,5 - 2 літри води за добу. При відсутності ефекту від консервативної терапії ставлять питання про видалення мигдалин - тонзилектомії. Перед операцією у дитини проводять лікування всіх супутніх і сполучених захворювань, збирають анамнез та аналізи. Мигдалини у дітей, особливо раннього віку, відіграють велику роль у розвитку імунної системи. Колись вчені проводили експерименти з видалення мигдалин і апендициту (у ньому також велике скупчення лімфоїдної тканини) у дітей через деякий час після народження. В результаті у таких дітей був ослаблений імунітет і вони набагато частіше за інших людей хворіли різними захворюваннями. Тому видалення мигдаликів у дітей має суворі показання. Це такі свідчення, як декомпенсований хронічний тонзиліт, наявність ускладнень, частих ангін, сепсис і деякі інші. В ході даної операції місце оперативного втручання знеболюють, мигдалину вилущують, відтягують і відрізають під основою спеціальної петлею або ж простим скальпелем. Після операції хворий лежить у відділенні. В день операції можуть дати трохи попити, а в наступні дні він їсть рідку їжу, поступово переходячи на більш тверду, поступово повертаючись до свого нормального раціону. Профілактика хронічного тонзиліту у дітей Первинна профілактика Для того, щоб не захворіти даним захворюванням необхідно зміцнювати свою імунну систему з дитинства. Необхідно підтримувати належний рівень фізичної активності. Заняття фітнесом, йогою, легкою атлетикою без фанатизму добре підійде для підтримки реактивності організму і чудово позначитися на здоров'ї. Харчування має бути збалансованим і раціональним. У свій раціон необхідно додавати продукти, багаті вітамінами, особливо вітаміном С. По можливості, в їжу слід вживати продукти, що володіють антисептичними властивостями (часник, цибуля, червоний перець, чай з ромашки і так далі). Загартовування. Обливання холодною водою вранці після зарядки натренує вашу серцево-судинну систему так, що простудні захворювання будуть триматися від вас подалі. Серцево-судинна система повинна адекватно реагувати на перепади температури. Необхідно ретельно стежити за гігієною порожнини рота. Регулярне чищення зубів і полоскання рота різними розчинами знизить рівень патогенної мікрофлори ротової порожнини. Якщо все ж вам трапилося захворіти на ангіну, то необхідно її правильно вилікувати. Для цього в кращому випадку варто звернутися до лікаря. Лікар порадить вам відповідний в даний момент в даній місцевості антибіотик і інші лікарські препарати. Пити антибіотики потрібно строго курсом, як доктор прописав. При відсутності ефекту від антибіотика (зниження температури тіла, поліпшення самопочуття) протягом 48 годин його слід замінити. Зазвичай антибактеріальна терапія триває від 5 до 14 днів залежно від антибіотика і характеру захворювання. Вторинна профілактика Мета вторинної профілактики - знизити кількість загострень (ангін) хронічного тонзиліту. Для цього бажано використовувати все рекомендації з первинної профілактики, тільки з обережністю. Потрібно уникати контакту з людьми, болеющими ангінами, особливо хронічний тонзиліт та іншими простудними захворюваннями. У небезпечні по епідемічної ситуації часи можна застосовувати спеціальні імуномодулюючі речовини. Крім цього, в періоди ремісії можна виконувати деякі процедури по санації мигдалин. Промивати мигдалини за допомогою спеціальних пристроїв або простим шприцом зі спеціальною насадкою. Для промивання використовуються розчини антисептиків. У ході промивання з лакун видаляється гній і знищуються патогенні бактерії. Курс промивання триває близько двох тижнів і повторювати його слід через 3 місяці. Крім промивання на мигдалини можна діяти різними фізіотерапевтичними процедурами, але тільки поза загостренням. Відео: хронічний тонзиліт